Один день з життя вчителя

6.30 – ледь сіріє за вікном,  А будильник вже кричить мені на вухо,  І прощатись треба з таким гарним сном,  І збиратись на роботу, швидко,що є духу.  Через півгодини стою вже на зупинці,  За руку я тримаю заспане дитя  Він теж зі мною їде в школу вчиться  І все бурчить »Як спати хочу я»  Приїхала вже на роботу, мало не спізнилась  І швидко в клас лечу, готуюсь до занять  Із учнями своїми ніби поріднилась  Вже знаю «що» й «коли» треба їм сказать.   Уроки почались - пишем , і малюєм  Щось нове поясню, а щось напам’ять дам  У школі вчителі ніколи не нудьгують  Бо треба встигнути усе-і тут і там.  Після уроків - зошити, конспекти, документи  Та все не встигну, бо з дитиною на карате ще йти  Беру додому, там все дороблю »айн моменто»  Та знаю що лиш уночі я підтягну хвости.  Бо дома ж як завжди – роботи купа ціла  Її не переробиш, як ти не крути  А ще ж сьогодні дітям щось спекти хотіла  Та вже перенесемо це на вихідні.  Вже вечір, діти казочку чекають,  Піду хоча б хвилинку приділю  І чоловік надію десь плекає,  Що я раніше спати прибіжу. Та мені знов не спиться, бо ж на завтра Ще треба щось цікавеньке знайти Якісь малюнки,роздаткові картки На рахунок в межах двадцяти. Вже зовсім ніч, втомилась,хочу спати Та долі іншої не хочу я шукать Бо вчитель-для дітей, як рідна мати І ми повинні їх оберігать. І наша робота дуже хороша І хай не приносить вона купу грошей І хай ми ночами щось пишем, мудруєм Та учні нас люблять, вони на цінують. Заглянемо в очі дитячі - і світ заіскриться І знову на місці вже нам не сидиться. Ми знову читаєм, співаєм, малюєм І кожного дня ми в дитинство мандруєм. В долонях своїх несем ми серця І дуже важлива місія ця І я горжуся тим, що на оцій землі Ми з вами –справжні всі УЧИТЕЛІ!!!!!

1 2 3 4 5 Кат Автор: Казмірук Катерина Миколаївна